Відкриті уроки

Українська мова 3 клас

Тема: Речення. Закріплення і розширення поняття про речення. Розділові             знаки в кінці речення. Типи речень за метою висловлювання.

Мета: закріплювати знання учнів про речення як одиницю спілкування; дати поняття про типи речень за метою висловлювання та за інтонацією; формувати практичні навички розстановки розділових знаків в кінці речення та вміння інтонувати речення  при читанні; виховувати любов до праці.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: народні прислів’я. частин мови.

Фонетика: вимова слів з постфіксом –СЯ.

Граматика: правопис слів н часткою НЕ.

Культура мовлення і стилістика: використання речень різних типів у мовленні.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

-Я прийшла вас вчити, а ви -    (навчитися).

Я прийшла вас навчити, а ви – (навчитися).

ІІ.Актуалізація опорних знань. Створення ситуації успіху.

1.                Каліграфічна хвилинка.

ШСЯ ТЬСЯ ТИСЯ

Буду я навчат_ся мови золотої у трави в_снянки, у гори крутої.

(Усне заповнення пропусків, записування речення без пропусків).

Назвіть слова у переносному значенні.

2.                Словниковий диктант.

Весна, півень, верба, береза, нести, село, лимон, апельсин.

3.                Фонетична вправа.

-                    МИ навчаємося. Постав слово у формі ІІ особи однини, ІІІ особи множини.

(Фонетична транскрипція)

Учитель: Учися, дитино, бо вчитися треба,

Учися, голубко, хай розум не спить,

Хай серце і воля, і дух росте в силу,  

Для світла, для щастя тобі треба вчить.

Учися, дитино, бо доля - не мати,

Шукать її треба, сама не прийде,

А той її має, а той її знає,           

Кому розум сонцем в голівці пливе.     

Учися дитино, бо світ цей - не батько,

Широкий, розлогий, мов поле в степу,

Знайти в нім дорогу той лише зуміє,    

Хто добру науку придбав у житті.       

Учися, дитино, бо вчитися треба,

Шукай світла й правди, хай розум не спить.

Чого ти навчишся, вода не забере,      

Не візьме розбійник, вогонь не спалить.

-                    Це наша робота. Лінуватися не треба, бо лінь ні до чого доброго не приведе.

4.                Робота в зошиті і на дошці.

Не ручка пише, а розум.

Що сьогодні втече, того завтра не впіймаєш.

Маленька праця краща за велике неробство.

5.                Емоційна вправа (уривок з фільму про роботу мурашок)

Фізкультхвилинка Етюд «Помічники»

(Пограємо в помічників, допоможемо бабусі і дідусеві. Бабуся випрала білизну, а викрутити її не може. Допоможи бабусі. Міцно тримай білизну в кулачках і гарно її викручуй. А тепер струсни і повісь на мотузку. Якщо станеш навшпиньки – дістанеш.

А тепер допоможи дідусеві. Він струшує стежечку піском. Візьми пісок в руки і посипай ним довкола. Старайся! А щоб пісок лежав щільно, ще й ніжками притоптуй.

Ну от, залишилося тільки дров нарубати. Піднімаємо сокиру високо – високо), розмахуємося, різко опускаємо. Допомагаємо голосом Ух! )

ІІІ Робота над темою уроку.

1.    Інтонування

Я рубаю дрова.

Ти рубаєш дрова?

Нарубай дров.

(Робота з реченнями. Як називаються речення? На яку дію вказують)

2.    Порівняльна вправа

Я рубаю дрова!

Ти рубаєш дрова?!

Нарубай дров!

3.    Спостереження за мовним явищем.

Чим відрізняються речення обох слайдів? Яка різниця у вимові?

4.    Спостереження за теоретичним матеріалом.

Схема «Типи речень за метою висловлювання»

Схема «Окличні речення» (Із застосуванням терміну)

5.    Визначення типу речення.

Прочитай речення. Визнач його тип. (Текст на слайді)

-                    Дощ іде, сказав Ілля, -

              Вже промокла геть земля.

-                    Дощ іде?! – злякався Стас. –

Парасолька є у вас?

-                    Дощ іде!- Павло радіє –

На опеньки є надія!

-                    Дощ іде? – дідусь зітхає, -

Як він довго не вщухає.

 Додатково

-                    Мамо, вже прийшов татусь? –

втретє запитав Петрусь, -

Обіцяв футбольний м’яч він мені за п’ять задач.

-                    Мамо! Вже прийшов татусь! –

Скрикнув радісно Петрусь.-

Йдіть дивитися футбол!

Я заб’ю сьогодні гол!

-                    Мамо, вже прийшов татусь –

З острахом сказав Петрусь, -

Шибку вибиту побачить…

Як ти думаєш, пробачить?

ІV . Домашнє завдання. Усно дати відповіді на запитання вправи 231. Виконати вправу 230

V. Рефлексія.

Урок читання (4 клас)

Тема уроку. Сторінки сивої давнини (за К. Паустовським). Пісні козаків.

Мета уроку: поглибити знання учнів про історію нашого народу, про боротьбу козаків проти татар, турків та польської шляхти, розвивати вміння міркувати і давати оцінку подіям, розуміти і пояснювати приказки, вчити дітей правильно, чітко і виразно читати українською мовою; розвивати усне мовлення; виховувати почуття гордості і людської гідності українця, вболівати за долю української держави,готовності стати на захист Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: проблемний, творчо-пошуковий (метод «Інтерв’ю», «Міркування»); метод самостійної роботи учнів («Обери позицію, «Мікрофон»).

Форми організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна, індивідуальна, групова, парна.

Обладнання: сюжетна картина «Козацькому роду нема переводу», слайди «Козаки. Народні герої.»

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ. ПРИВІТАННЯ

       - Доброго дня, діти. Я рада вас бачити, із задоволенням поспілкуюся з вами. Візьміть, будь ласка, одне одного за руки, подумки побажайте добра, здоров’я, успіхів на уроці. Посміхніться одне одному. Ви обмінялись своїм теплом, тому на уроці будете працювати гарно і плідно.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ОДЕРЖАНИХ НА МИНУЛОМУ УРОЦІ; ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1.Вправа «Мікрофон».

Передаючи мікрофон, учні відповідають на мої запитання:

-     Чому сторінки цієї книги називають сивою давниною?

-     Кого вважають народними героями?

-     Кого з народних героїв ви знаєте?

-     Про що ви хочете дізнатись на сьогоднішньому уроці?

2.Відповіді на запитання:

-     З якого твору слова: «Маруся здогадалась: то невільники з України в цій вежі – темниці без сонця-світла погибають, свою тугу за волею святою, за рідною землею піснею виливають…»? (Роман Завадович «Маруся Богуславка»).

-     Розкажіть про подвиг Марусі Богуславки.

-     Які ще знаєте легенди про подвиги дівчат?

-     Згадаємо про подвиг Олесі.

-     Що спільне між творами «Вишивані квіти», «Олеся», «Маруся Богуславка».

3.Групова робота. Завдання кожній групі: знайдіть рядки, в яких звучить любов до рідної Матінки-землі.

І гр. – «Вишивані квіти»

ІІ гр. – «Євшан зілля»

ІІІ гр. – «Маруся Богуславка»

( Після читання повинна прозвучати рецензія на відповідь товариша).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Вправа «Випиши»

Знайдіть і закресліть у фразі зайві склади. Яке прислів’я можемо прочитати?

Козкоцькому розаду нема пекиреводу (Козацькому роду нема переводу).

Подумайте, яке слово можемо обрати ключовим? (Козаки)

IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

        - Сьогодні ми прочитаємо ще одну сторінку нашої незвичайної книги «Сторінки сивої давнини» і ще більше дізнаємось про життя нашого народу в давні часи, в часи українського козацтва.

( На дошці записано, які саме знання ми узагальнюємо і які вміння формуємо).

             Знати:                                                            Вміти:

хто такі запорізькі козаки;                           читати;

народних героїв;                                            розповідати;

легенди;                                                            переказувати;

приказки;                                                          пояснювати;

народні пісні.                                                   вилучати;

                                                                             доводити;

                                                                             узагальнювати.

(Протягом уроку учитель і учні звертаються до дошки і визначають, що вони знають і вміють).

Після прочитаного з дошки, учні висловлюють мету заняття:

-     Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

-     про запорізьких козаків, які були народними героями;

-     познайомимося з легендами, приказками, козацькими піснями.

А також будемо відпрацьовувати вміння читати, переказувати, пояснювати, доводити, вилучати.

     V. РЕЛАКСАЦІЯ.

1. Слово вчителя. Зараз ми поринемо у світ фантазії. Сядьте, розслабтеся, зробіть великий вдих і видих, заплющте очі, протягніть під партою ніжки. Звучить спокійна музика.

       Уявіть, що ви йдете широким українським полем. Навколо колосяться лани золотої пшениці. Повиває легенький вітерець, він лоскоче нам обличчя, ніжно грається нашим волоссям А який приємний запах навкруги! Колосочки пахнуть хлібом, а он кущики полину. Від нього йде терпкий трав’яний запах. Ви виходите на гірку, обдивляєтесь навкруги. І раптом вас охоплює гордість, спокій, любов до рідного краю; бажання дізнатись про історію рідного краю. Повертайтеся з цим бажанням у клас.

2. Розповідь дітей про свої відчуття.

- Розкажіть, які малюнки виникли у вашій уяві?

- Який аромат відчули?

- Які бажання у вас з’явилися?

     VI. НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

1.                                                                                                  Розповідь вчителя.

       З давніх-давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки:перший – символ минулого, другий – сучасного, третій – майбутнього.

       Все навколишнє – це наслідок минулих подій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Щоб орієнтуватися в житті, треба добре знати минуле свого народу.

       У минулому України було таке легендарне явище – Запорізька Січ. Був час, коли нашу землю загарбали турки, татари, польська шляхта. Нестерпно стало жити українцям. І почали вони тікати в пониззя Дніпра. Там не було ніякої влади. Але на цю частину України нападали татари, бо вони шукали пасовиська для своїх табунів коней. Озброєні люди України оборонялися від загарбників. Їх називали «козаками», що значить вільний чоловік (слайд 1). А ще козаки жили за порогами Дніпра, то їх називали запоріжцями. Вони заснували Запорізьку Січ.

       Перші звістки про козаків з’явилися в 1492 році. Козацьке товариство обирало головного – батька, атамана або кошового. Першим кошовим був Дмитро Вишневецький, його звали також Байда (слайд 2).

Виступи учнів з раніше підготовленою інформацією:

І гр. – про Дмитра Вишневецького;

ІІ гр. – про Івана Підкову;

ІІІ гр. – про Богдана Хмельницького (слайд 4).

VІІ. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ К. ПАУСТОВСЬКОГО «СТОРІНКИ СИВОЇ ДАВНИНИ»

1. Словникова робота.

(всі слова з поясненнями записані на дошці).

-     річка Рось (показати на карті);

-     місто Біла Церква (показати на карті);

-     криваві баталії (війни з поляками);

-     чигиринські гетьмани (на той час в Україні було дві столиці – Київ і Чигирин);

-     гетьман – начальник козацького війська;

-     яр – балка;

-     садиба – будинок;

-     тин – дерев’яна огорожа;

-     спливли роки – пройшли роки;

-     кайдани – залізні кільця із ланцюгами, що вдягали на руки в’язням.

2. Показове читання оповідання вчителем.

Завдання для учнів, яке цілеспрямовує слухання:

-                                                                                                      Послухайте оповідання і скажіть, про яку сиву давнину йдеться у тексті?

-                                                                                                      Які слова найбільше вразили вашу душу?

-                                                                                                      Якій настрій передано в оповіданні?

3. Читання тексту учнями.

4. Відповіді на запитання. (Прийом «Інтерв’ю»)

- У ролі кореспондентів ми будемо сьогодні всі. Ви підготуйте запитання, виходячи зі змісту прочитаного, потім призначимо учня на роль письменника і візьмемо в нього інтерв’ю.

5. Робота в парах.

- поділіть текст на дві частини. Доберіть заголовок до кожної. Побудуйте діалог до другої частини тексту.

VІІІ. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ «ЗАКУВАЛА ТА СИВА ЗОЗУЛЯ» (НАРОДНА КОЗАЦЬКА ПІСНЯ).

1. Слово вчителя.

- Українська і світова література створили Запорізькій Січі, козацькому військові, народним героям неповторний духовний пам’ятник. Козацькі пісні живуть по цей день, вони передаються з покоління в покоління, їх любить співати народ.

2. Слухання грамзапису пісні.

- які почуття викликала у вас ця пісня?

3. Читання тексту народної козацької пісні учнями.

4. Відповіді на запитання:

- Наведіть в тексті підтвердження своїм думкам: про що мріяли козаки-невільники?

5. Вправа на формування умінь швидкого орієнтування у нових текстах.

- Знайдіть в оповіданні «Сторінки сивої давнини» і в словах пісні «Закувала та сива зозуля» місця, які перегукуються.

6. Міркування.

- Подумайте, яка головна думка цих творів? (Козаки сміливо боронили свій рідний край, вмираючи за рідну землю).

7. Робота над приказками.

- Прочитайте приказки на с. 59

- Які з них підходять до змісту пісні?

- Тепер давайте повернемося до приказки, яку ви прочитали на початку уроку (Козацькому роду нема переводу).

- Чи є актуальною ця приказка в наш час?

ІХ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ (РЕФЛЕКСІЯ).

А тепер, діти, давайте звернемо увагу на дошку, де записано, що ви повинні в кінці уроку знати, та які вміння продовжувати формувати.

Передаючи мікрофон, запитую:

-     Що ми робили на уроці?

-     Чи досягли очікуваних результатів ви особисто, клас у цілому? Чому ви так вважаєте?

-     Які нові знання одержали на уроці?

-     Які навички ви сьогодні розвинули?

-     Що могло б бути організовано краще?

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Підготувати виразне читання пісні, вивчити прислів’я (с. 58-59).